Незламність, традиції, ідентичність: GASANOVA та Varenyky Fashion презентували колаборацію до Дня Незалежності

До Дня Незалежності України бренд GASANOVA у колаборації з брендом дизайнерських вишиванок Varenyky Fashion представили особливу капсульну колекцію — дроп вишиванок, оздоблених коштовним камінням.

Обличчям колекції стала Олександра Матвійчук — українська правозахисниця, Очільниця громадської організації «Центр громадянських свобод», нагородженої Нобелівською премією миру 2022 року.

Її образ у вишиванці, інкрустованій камінням, водночас уособлює силу й тендітність і нагадує, що українська традиція може звучати на світовому рівні — як модний і культурний маніфест, що підкреслює незламність нашого народу.
«Зараз, як ніколи, ми усвідомлюємо глибинний зміст наших традицій та їхню справжню цінність. І хоча хотілося б оминути ці складні випробування, українці долають їх із гідністю», — коментує лауреатка Нобелевської премії миру Олександра Матвійчук.

До капсули увійшли дві сорочки, що поєднують елегантну сучасну естетику GASANOVA із сакральним змістом і майстерністю Varenyky Fashion.

Це не просто одяг — кожна річ стала символом ідентичності, культурної спадщини та боротьби. Вишиванки, прикрашені коштовним камінням, набувають нової цінності: вони уособлюють силу нашої культури, її витонченість і міць, що сяє крізь труднощі. За основу сорочок став орнамент «Рута» — квітковий мотив зі старовинного рушника 1925 року. Усі моделі колекції отримали ім’я «Леся», за яким стоїть особлива історія:

«Мої батьки хотіли назвати мене Леся, але коли прийшли реєструвати ім’я, їм сказали, що такого не існує. Тому так сталося, що в мене два імені — Олександра і Леся», — ділиться спогадами Матвійчук.
У цьому дропі вишиванка виходить за межі етнографії — вона стає артефактом сьогодення, де кристали світяться не просто як прикраса, а як світло незламності.

«Одна моя подруга колись спитала мене, чи я замислювалась, чому у нас так багато народних пісень. І вона пояснила, що це єдине, що попередні покоління могли передати в спадок своїм дітям. Бо ці пісні не можна було знищити і забрати. І так сталося, що у мене немає вишиванки, яку б передала мені бабуся. Свою першу вишиванку я купувала разом з батьками в шкільні роки. Але зараз я дуже тішуся, що у мене буде що передати своїм дітям» — розповідає Матвійчук.